Легенда про Варса і Саву
Існує кілька легенд про Варса і Саву. Звідки походить назва столиці, невідомо. Безперечно одне – Варс і Сава жили над прекрасною річкою Вісла, а початок поселення асоціюється з гостинністю та добрим серцем місцевих жителів.
Запізнаймо дві версії легенди:
Одного разу король Казимир Відновитель, прямуючи з Кракова до Ґнєзно, опинився в хатині бідного рибалки. Голодного короля привів туди дим і запах свіжої їжі. Під час споживання смачної риби з нічного вилову рибалка розповів королю про свою родину, яка нещодавно поповнилася двома чудовими близнюками. Але у бідних рибалок були чималі проблеми з хрещенням дітей, бо поблизу не було храму. Король хотів заплатити господарям золотом за чудовий почастунок, але ті, за старовинним народним звичаєм, відмовилися приймати плату за гостинність. Тож король пообіцяв організувати церемонію і попросив про честь бути хрещеним батьком близнюків. Перед вівтарем, підготовленим на пагорбі, священик за наказом Казимира назвав хлопчика Варсом, а дівчину – Савою.
Водночас король урочисто заявив, що відтепер Пєтрко Рибак буде називатися Пйотрем Варшем, королівським рибалкою, батьком Варса і Сави, власником навколишньої пущі. А коли довкруж рибацького господарства виросте поселення, він надасть йому своє родове ім’я, яке воно буде носити вічно.
Інша версія легенди повідає, що давним-давно над Віслою стояла крихітна хатина, а в ній жили рибалка Варс та його дружина Сава. Одного разу в околицях відбувалося полювання, під час якого в лісі заблукав князь Земомисл, господар навколишніх володінь. Довго він блукав у лісі, поки не дійшов до хатини рибалки над Віслою. Варс і Сава гостинно прийняли незнайомця. Вранці вдячний князь сказав: «Ви не вагаючись прийняли чужинця під свій дах і врятували його від голоду, холоду і, можливо, диких звірів. Тому ці землі назавжди Варшові зостануться, щоб ваша доброта не була забута».
Дивися також:
